З любо’ю до життя у III тисячоліття

Міжнародний меморіальний захід вшанування
пам’яті Героїв Вітчизняної війни 1941–1943 рр.
у м. Чорнобиль, Парк Слави, Алея Пам’яті
З нагоди відзначення 40-річчя спорудження
Меморіального комплексу у 1942 році
12 вересня 2012 р., середа

Урочистий захід в Парке Слави
на Алеї Пам’яті

«Вдячна пам’ять»

«Вдячна пам’ять в Серцях оживає!» –

У майбутнє дорога триває.

Це любові потужне проміння –

Міцно з’єднує всі покоління.

Хай Серця вдячна пам’ять живить,

Щоб життя на Землі не спинить!

Об’єднаємо спрагу зусиль

І посилим зв’язок поколінь!

Життєдайним стає майбуття,

Коли вдячністю повне життя.

Бо подяка – Любові коріння –

Мудро зцілює дух покоління!

Наталія Веселицька

Вдячна пам’ять – найголовніше, що потрібно відчувати людству та кожній людині окремо. Вдячність людям, вдячність їх пам’яті. Лише так можна зберігати духовні скарби минулого, сучасного для майбутнього.
Вдячність ветеранам Великої вітчизняної війни та вшанування пам’яті загиблих воїнів привела всіх нас у цей Парк Слави на Алею Пам’яті. Саме почуття вдячності об’єднує нашу повагу до людей, які врятували світ від фашизму та ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС у далекому 1986 році.
І сьогодні чорнобильці ініціювали цей захід. І ми всі дружно його підтримали, тому що розуміємо: життя на землі не повинно припинятися через темні думки та почуття деяких її мешканців.

Бажаємо всім, щоб кожний з нас зміг сказати життю:

Гармонія Всесвіту (Наталія Веселицька)

Мій Всесвіт чарівний та рідний! 

І Простір злітає назустріч. 

Любов моя Небу відкрита – 

У справжній свій дім повернуся. 

Нехай мені вітер ласкаво 

Та ніжно ворушить волосся. 

Хай Небо погляне з Любов’ю! 

Життя, наче Пісня, – вдалося. 

Співаю Гармонію Світу – 

Це Правда Буття безперечна! 

Я мрію про Щастя та Світло 

І хочеться жить – безкінечно! 

(переклад Анжеліки Андрієвської) 

*********************************************************************

Вселенная любит меня.
Пространство открыто навстречу.
Любовью я Небу отвечу,
Домой возвращусь навсегда.

Пусть ветер мне треплет макушку.
И Небо, склонясь надо мною,
В глаза мне заглянет. Верхушки
Трех сосен споют Песнь земную

О том, что Гармония мира
Записана в Сердце навечно.
Поет первозданная лира,

И хочется жить – бесконечно!

(Наталія Веселицька)

Бажання жити у ГАРМОНІЇ народило ідею Міжнародної пересувної виставки «Чорнобиль-86». Її сумісно організували «Всеукраїнська спілка ліквідаторів-інвалідів «Чорнобиль-86» і Національна спілка художників України.
http://www.stihi.ru/2012/09/07/3629
Стихіра